Дві хірургічні процедури – обрізання вух і укорочення хвоста – давно стали звичною справою для деяких порід собак, таких як добермани, кане корсо, алабаї та шнауцери. Список порід з вибірковою операцією значно більший. Але дедалі більше експертів та організацій із захисту тварин стверджують, що якщо щось є нормою, це не означає, що так має бути.
Що таке купірування хвоста?
Це видалення частини або всього хвоста собаки, як правило, робиться це хірургічними ножицями. Проводить таку операцію ветеринарний лікар або заводчик, коли собаці всього кілька днів, а її хвіст ще «м’який». Роблять це без анестезії, обґрунтовуючи тим, що цуценя ще мале і не запам’ятає цю болючу процедуру.
Що таке купірування вух?
Є багато варіантів купірування вух залежно від породної «моди», але загалом це відрізання гнучкої частини вуха собаки. Проводиться ця операція зазвичай у віці від 6 до 12 тижнів під наркозом. Потім вуха фіксують спеціальним каркасом протягом кількох тижнів, поки вони заживають, щоб після загоєння вони залишалися у вертикальному положенні.
Чому деякі проти цього?
Найпоширеніша причина для проведення операції – це дати собаці певний екстер’єр. Але така операція не рідко може призводити до невроми. Це може завдавати болю і зробити собаку більш дратівливою при дотику до хвоста. Також ні для кого не секрет, що собаки передають емоції, такі як щастя, гнів, збудження і багато інших – за допомогою хвоста. Енді Роарк, ветеринар із Клівлендської лікарні для тварин у Грінвіллі, вважає, що купірований хвіст може заважати собаці в комунікації з іншими собаками.
Доповнення – купірування хвоста заборонене на законодавчому рівні в багатьох частинах світу, включно з Австралією та Великою Британією.
Неясні переваги
Як уже згадувалося, здебільшого операцію проводять тільки заради зовнішнього вигляду, але є люди, які стверджують, що видалення хвоста для мисливських і пастуших порід необхідне. Таке твердження пов’язане з тим, що так собака не отримає травму під час погоні або випасу худоби. Купірування хвоста для собак енергійних порід, таких як боксери, мотивують запобіганням травм хвоста під час їхнього активного виляння та биття об стіни й дверні косяки. Джеймс Серпелл, директор Центру зі взаємодії тварин і суспільства в Університеті Пенсильванії, стверджує, що купірування як таке можна вважати травмою. Також дослідження показали, що якщо некупірований хвіст і травмується, то це незначні ушкодження, які легко загоюються.
Щодо купірування вух, є думка що операція знижує ймовірність зараження.
Однак дослідження показали, що принаймні 80 відсотків собак не заразяться вушними інфекціями. Варто зауважити, породи, які найбільш схильні до таких інфекцій, такі як кокер-спанієлі та пуделі, не проходять цю операцію.
Перед прийняттям рішення
Мода змінюється і зараз вже на більшості міжнародних виставках дедалі частіше зустрічаються собаки з некупованими вухами і хвостами, а багато хто навіть не допустять купірованих. Якщо хочете завести цуценя породи, у якої заведено купірувати частини тіла, запитайте себе: чи вартий зовнішній вигляд того болю, який собака може відчути. Багато хто навіть не знає, що у них є вибір. Але кожен у силах це змінити. І чим звичніші для нас будуть лаповухі добермани, боксери та інші породи, тим частіше ми їх зустрічатимемо на вулицях міст!
