Якщо трапляється така ситуація, коли собака не в змозі себе контролювати, зривається й одразу починає полювати за здобиччю, бачачи зграю птахів (голубів, горобців), що розлітається близько, дворову кішку або білку, що стрибає на гілці, то з такою твариною досить складно перебувати на прогулянці без повідця. Особливо в тих місцях, де є різні спокуси і “спусковий гачок” у вигляді тригера, який збуджує в улюбленця мисливську поведінку.
Найбільш підходящим методом придушити або задовольнити у чотириногих інстинкт мисливця, буде не команда “До мене!”, а безпечний спосіб реалізації мисливської поведінки у різних порід. Але для початку треба розуміти, що подібні хижацькі нахили – це природний тип поведінки, який притаманний практично всім видам собак.
У деяких псів навички мисливця на відкритій місцевості менш розвинені, а у деяких більш – наприклад, у ретриверів, гончих, хортів, а також представників пастуших порід.
Що собою являє собачий мисливський ланцюжок?
У різних видів собак різні прагнення – для одних важлива безпосередньо здобич, а для інших має значення сама гонитва, яка є величезним стимулювальним фактором. Хижацька поведінка являє собою певну послідовність дій, яка складається з декількох ланок ланцюга для кожної конкретної тварини:
- орієнтація в зовнішньому середовищі;
- вистежування здобичі;
- підкрадання до жертви;
- гонитва за здобиччю;
- хапання зубами, укус і вбивство;
- володіння спійманою жертвою;
- розривання добутої дичини та поїдання.
Найцікавіше – це те, що багато собак не заходять так далеко, і останні дії в них бувають вкрай рідко, особливо в одомашнених або приручених чотирилапих.
Як впоратися з мисливськими інстинктами собаки?
Незалежно від дресирування, викорінити потяг пса до полювання практично нереально. Чим більше можливостей у тварини гуляти і переслідувати потенційну здобич, отримуючи від цього задоволення, тим більше буде проявлятися мисливська поведінка вашого вихованця, навіть якщо йому це забороняти. Таким чином, важливо діяти на випередження, щоб завчасно запобігти ймовірності погоні.
Якщо ви живете в приватному будинку, переконайтеся, що вихованцеві складно підкопати біля паркану лазівку, а територія вашої присадибної ділянки абсолютно безпечна і не допускає самостійної втечі тварини. Коли ви йдете на прогулянку, слід упевнитися, що у собаки хороша шлейка, яка не злітатиме під час різких рухів, а також обов’язково довгий і досить міцний повідець із надійним карабіном (але не рулетка).
І ще одне – це засоби для зменшення хижацької поведінки, які дають змогу псу брати безпечну участь у послідовності за його ланцюжком мисливської поведінки. Приміром, якщо собака стежить поглядом за здобиччю, то можна скоротити ланки ланцюга до моменту вистежування, але без подальшого переслідування жертви. І при цьому, тварина буде отримувати задоволення саме від стеження.
Розуміючи мисливський ланцюжок конкретної породи собаки, можна запропонувати йому ігри з пошуком певних речей, запахів та улюблених ласощів. Або ж довший ланцюжок – пошук і розривання знайденої здобичі, наприклад, паперових пакетів або коробок, у яких упаковані ласощі. Щоб вона доклала зусиль і добула залишену їжу.
Ну і звичайно ж, для таких випадків потрібна команда екстреного повернення вихованця. Для цього необхідно придумати слово, що відрізняється від звичайної команди, за якою пес завжди повертається. Також слід підкріпити команду чимось цікавим або смачним, щоб, почувши саме це звучання слова, у нього спрацьовував рефлекс на повернення до господаря.
Як використовувати хижацьку поведінку в потрібному руслі?
Для будь-яких тер’єристих груп собак віддушиною може стати спеціально обладнана пісочниця, в якій будуть закопані іграшки або смачні собачі ласощі, щоб тварини могли знайти і добути те, що їх зацікавило. Це чудовий спосіб тренувати вихованця на пошукову гру. До таких груп належать усі типи гончаків, для яких дуже важливий ніс. За допомогою добре розвинених нюхових рецепторів вони з великим задоволенням шукають за запахом і легко знаходять різні предмети та ласощі.
Періодично дуже корисні ігри, пропоновані вихованцеві в домашніх умовах. Якщо заховати щось у дворі, то собака отримає багато цікавого прямо у себе вдома, задовольнивши природні інстинкти. А значить у нього буде менше стимулів реагувати на тригери, такі як кішка.
Але найважливіше – необхідність навчання вихованця витримки і самоконтролю. Потрібно навчити тварину поводитися спокійно навіть під час активних захопливих ігор. Тобто у собаки має бути вироблена швидка “старт-стоп” реакція. Покарання, електричні паркани чи всілякі електрошокові нашийники не є розв’язанням проблеми – вони не допоможуть стримувати хижацьку поведінку пса, а викличуть лише ще більшу агресію.
